Всі записи з теґом: Blogroll
Лютий 25, 2008 / 1:03 am · coffein
Подивився сьогодні останній фільм Андрія Краско “Я остаюсь”.
Фільм цікавий (хоча мабуть не геніальний) .Фільм із серії “що змушують задуматися…”.
І справді скільки людей можуть назвати три вагомі причини, чому вони мають жити… причини, що не будуть дрібно егоїстичними, що лежатимуть поза площиною їх особи та не торкатимуться доль людей, які їх оточують? Бо насправді долі наших близьких складуться і без нашого втручання саме так, як захочуть наші близькі і ніяк інакше…. А наш егоїзм - він мабуть вічний, тому цінності в окремих егоїстах мало.
Що ж робити? Швидко міняти своє життя і починати думати про те, як врятувати світ? Всім ринутися боротися з терористом, раком, снідом і расизмом? … Мабуть це теж не дуже правильно, бо справжніх Дон кі Хотів в суспільстві має бути мало…інакше вони перестануть бути борцями з вітряками.
Що ж робити? - Мабуть нічого особливого. Слід, мабуть, просто бути щасливим … слід намагатися робити все задля власного щастя. Скажуть, що то егоїзм? Так…але насправді , якби усі люди були просто щасливими, намагалися бути такими, не зазахаючи на щастя інших, чи не кращим був би світ?
Отакі брєдові думки в мене зараз в голові.
Лютий 24, 2008 / 1:43 am · coffein
Типу мене завжди радувало, як люди пишуть щось із категорії “Hello, World” на форумах та блогах. Як не дивно, хоча чому дивно…сам так писав.
Повернувся до старого блогу, що був створений, як “дослідження” “нашо люди ведуть персонального блога? “. Перечитую останні записи, враження, як в одній цитаті на баші…
останній запис - “йду влаштовуватися на роботу. Про результат напишу” .
Прошло пів року…нічого не писав. Настав час долати такі речі, як “влом” і продовжувати дослідження…Чи не треба?
Буде видно….побачимо.
Серпень 3, 2007 / 12:29 am · coffein
ДОЛЯ
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.
Читав сьогодні вірші Ліни Костенок. Цей чомусь сподобався. Може тому, що мали сьогодні з Носом розмову на тему: “типу кайфові ми чуваки, в КВН вже доволі давно граємо…але типу от на роботу влаштовуєшся…а реально то більш - менш професійно можеш робити лише усе, що пов*язано з КВНом…видумувати щось…писати текст якийсь замутний…жарти, відеороліки, постановка концертів….проведення конкурсів… виступ на публіці. Але поза КВНом це здебільшого нікому не цікаво…ну не тамадою ж працювати в кінці кінців. І сумно це якось…але кожен обирає собі долю сам…отрамуючи від неї щось, щось їй і віддаєш…”.
От в мене настає час розплати з долею - іду завтра влаштовуватися на роботу…побачимо, шо доля з мене хоче. 
Липень 24, 2007 / 12:44 am · coffein
Сьогодні в аську постукалась дівчинка з повідомленням:
2хззззззз (15:01:36 23/07/2007)
23/07/2007 (11:06 GMT +02:00)
Вибачайте, але не дуже сподобался ваш підпис у форумі НББ, татари для українськості Криму роблять занадто багато, щоб так казати..але ви не живете в Криму і цього не знаєте(хай щастить).
Підпис цей має вигляд:
Здавна українці називали росіян - москалями, поляків - ляхами, татар - чурками, а себе … - гостинним і … ображеним народом. 
(с)
Може я не правий, але може саме тому, що люди не читають, не слухають, не дослухаються і відбуваються конфлікти. Може тому, у будь-якій справі, до якої я беруся, відчуваю себе повним пАдонком, не таким, як усі…а справа, мабуть , то в тому, що ніхто не слухає 
Липень 23, 2007 / 4:31 pm · coffein
Мабуть, це найболючіше відчуття, після зради та невзаємного кохання.
І ось дуже цікавий той момент, коли руки опускаються, бо ти розчаровуєшся в справі, до якої долучився. Коли ти бився, бився, бився…а тобі кажуть, нам це не потрібно, не цікаво. Коли люди через свою обмеженість, не чують тебе. Дуже образливо, коли тебе в неповний 21 рік вважають дитиною і кидають подачки типу: “ми створимо окремий структурний підрозділ, щоб розуміти Ваші пропозиції”. Я ніколи не любив політику, бо вона “брудна”. А тут виявилось, що зі мною теж граються, маніпулюють. Дуже шкода, вчора було образливо-боляче, а сьогодні - руйнівно-пофігу.
Виснвок: вислів “якщо навколо одні придурки, то слід задуматися, чи не придурок ТИ” не завжди діє.
Липень 22, 2007 / 3:53 am · coffein
Знаю, що давно не з*являвся, але вирішив потихеньку написати кілька постів, бо зара опів на четверту, а вставати тре в чотири, спать ніколи.
Так от, в одни прекрасний день рік і місяць тому приїхала моя команда КВН з Севастополя, їзили вони туди в культурний десант разом зі співаками та танцюристками Міського Палацу Мистецтв (надалі МПМ), виступали в честь дня ВМС України перед солдатами, жили на корветі “Вінниця”. Вражень купа, шкіра чорна, все кайфово.
Тоді я собі сказав: “Цього року не вийшло з*їздити, поїду наступного!!!” Так цього року і зробив. Тому в однин прекрасний день, я з сумкою, пляшкою води і снікерсом під*їхав до МПМ, де побачив наш НЕОПДАН, їхати на якому ми мали.
Перше, шо кинулось в очі - це близько 40 блоків води, що були нам на поїздку, поряд з ними моя пляшкаРегіни “нервово курила в туалеті”(висновок: вода може курити? ).
Друге, хто ж сумнівався…мене напрягли грузити їжу в автобус (висновок: тре приходити за 5 хвилин до від*їзду, а не за пів години).
…далі »
Липень 22, 2007 / 3:24 am · coffein
Сьогодні роззув очі…капець мій блог хтось читає. Люди, хто ви? Стає страшно…але потім розумію, що хватило гнати, все нормально.
Важко сказати, що то був шок, але…ну я був здивований, скажемо так.
Виникає ще одне питання: “Що спонукає людей читати блоги інших?” Ні
, блоги друзів…я ще розумію, але блоги незнайомих людей…не знаю, може щось в цьому є - треба спробувати.
Липень 21, 2007 / 2:02 am · coffein
Почитав блога Валі (Горпинки), почитав свого, почитав блога Валі (Горпинки), почитав свого…поплакав…покраснів…….блін, а вроді як я числюсь в КВНщиках.
Нецікавий мій блог, тре щось міняти, писати цікавіше…так тре…але не сьогодні…піду спати.
Червень 24, 2007 / 2:50 am · coffein
Доброго дня, любий блог. Все одно, тебе читаю тільки я, тому давай хоч будемо здороватися. :).
Сьогодні я почав розуміти, для чого блоги - вони для себе . Нє ну реально от зара ніч - в мене завтра комплексний держ. іспит по спеціальност, а в вівторок захист бакалаврської - переживаю, трохи боюся…але розумію, що швидше за все усі здадуть.
А раптом я помиляюся? От помиляюсь я чи ні - покаже вівторок. От тоді буде прикольно почитати цього поста…і поржати або поплакати біля нього.
Щастя, здоров*я, (це в основному мені, але бажаю цього ж моїм друзям, батькам, викладачам і ворогам…)
Червень 19, 2007 / 3:22 am · coffein
Привіт, мій блог. Оце сижу зара перед компом, хоча на годиннику вже за третю годину ночі. І я в цьому не оригінальний - зараз половина мого університету сидить перед компами, купа молоді ходить вдень заспана, небрита і з виразом непорозуміння в очах.
Чим вони займаються? Ні не роботою, не розвагами, не пізнанням чогось нового, а бакалаврськими роботами…Тисячі студентів щороку тратять купу часу на розробку якихось теоретично-практичних наукових робіт, користі з яких “пуф і нема…” .
…далі »
